23 ВЕРЕСНЯ
День осіннього рівнодення - це день астрономічного початку осені. У цей день вересня Сонце сходить точно в точці сходу і заходить точно в точці заходу Землі. Ми маємо можливість спостерігати, що воно знаходиться під і над горизонтом однаковий час, тобто день дорівнює ночі.
Дати та час моменту нового сонцестояння і рівнодення варіюються в межах одного дня. Особливо це стосується літнього сонцестояння в червні 20 - 21 числа, зимового в грудні 21 - 22 числа і осіннього рівнодення в вересні - в діапазоні 22 - 23 числа. Березневе весняне рівнодення в північній півкулі, коли Сонце переходить з південної півкулі в північну, частіше починається і відбувається в одну й ту ж саму календарну дату - 20 березня, але в різний астрономічний час. У південній півкулі воно вважається осіннім, а вересневе навпаки - весняним. З часів Нікейського собору датою весняного рівнодення вважалося 21 березня, тому що це був 12 день до квітневих календ (початку дня нового місяця в давньоримському календарі). Останній раз в нашому столітті, наприклад, весняне рівнодення випадало на 21 березня в 2007 році.
Період, коли день стає коротшим за ніч, триває від дня осіннього до дня весняного рівнодення, а явище рівнодення відбувається, коли центр нашого небесного світила - Сонця, в своєму видимому русі по екліптиці перетинає небесний екватор, своєрідне велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна осі світу і збігається з площиною земного екватора. Він є основою екваторіальної системи небесних координат.
Нагадаємо, що весняне й осіннє рівнодення в науці вважаються астрономічним початком однойменних пір року. Проміжок між двома однойменними рівноденнями називається тропічним роком. Цей рік прийнято для вимірювання часу і становить приблизно 365,2422 сонячних діб, тому рівнодення припадає на різний час доби, пересуваючись вперед щоразу майже на 6 годин.
Цікавий факт, що в найближчі 100 років найраніші рівнодення будуть в 2096 році, а саме - весняне 19 березня в 14 годин 7 хвилин і осіннє - 21 вересня о 22 годині 58 хвилин. На найближчі 400 років це стане рекордом раннього рівнодення. Найбільш пізні будуть в 2103 році: весняне - 21 березеня о 6 годин 27 хвилин і осіннє 23 вересня в 15 годин 28 хвилин.
В 2019 році День осіннього рівнодення припадає на 23 вересня.
ПРИКМЕТИ
Вважається, що саме з осіннього рівнодення починається бабине літо, яке триватиме кілька днів, а вже після, погода почне псуватися, і буде все холодніше і холодніше. Крім цього, за прикметами в осіннє рівнодення можна дізнатися, якою буде погода далі. Вважається, що якою буде погода саме в цей день, така ж протримається і всю осінь. Якщо вересень буде теплим і сухим, то так само буде і всю осінь, а зима настане дуже пізно. А якщо ж птахи, в день осіннього рівнодення почали відлітати зі своїх гнізд – це означає, що зима буде дуже швидко і дуже холодною. Так само, в цей день можна було визначити прихід зими по деревам: якщо на березах і горобині вже є жовті листи, то зима буде дуже скоро.
Вважається, що саме з
осіннього рівнодення починається бабине літо, яке триватиме кілька днів,
а вже після, погода почне псуватися, і буде все холодніше і холодніше.
Крім цього, за прикметами в осіннє рівнодення можна дізнатися, якою буде
погода далі. Вважається, що якою буде погода саме в цей день, така ж
протримається і всю осінь.
Якщо вересень буде теплим і сухим, то так само буде і всю осінь, а зима
настане дуже пізно.
А якщо ж птахи, в день осіннього рівнодення почали відлітати зі своїх
гнізд – це означає, що зима буде дуже швидко і дуже холодною.
Так само, в цей день можна було визначити прихід зими по деревам: якщо
на березах і горобині вже є жовті листи, то зима буде дуже скоро.
Вважається, що саме з осіннього рівнодення починається бабине літо, яке триватиме кілька днів, а вже після, погода почне псуватися, і буде все холодніше і холодніше. Крім цього, за прикметами в осіннє рівнодення можна дізнатися, якою буде погода далі. Вважається, що якою буде погода саме в цей день, така ж протримається і всю осінь. Якщо вересень буде теплим і сухим, то так само буде і всю осінь, а зима настане дуже пізно. А якщо ж птахи, в день осіннього рівнодення почали відлітати зі своїх гнізд – це означає, що зима буде дуже швидко і дуже холодною. Так само, в цей день можна було визначити прихід зими по деревам: якщо на березах і горобині вже є жовті листи, то зима буде дуже скоро.
Джерело: https://zhitomir-online.com/ukraine/62307-osinnye-rivnodennya-2017-tradyciyi-i-prykmety.html
Вважається, що саме з осіннього рівнодення починається бабине літо, яке триватиме кілька днів, а вже після, погода почне псуватися, і буде все холодніше і холодніше. Крім цього, за прикметами в осіннє рівнодення можна дізнатися, якою буде погода далі. Вважається, що якою буде погода саме в цей день, така ж протримається і всю осінь. Якщо вересень буде теплим і сухим, то так само буде і всю осінь, а зима настане дуже пізно. А якщо ж птахи, в день осіннього рівнодення почали відлітати зі своїх гнізд – це означає, що зима буде дуже швидко і дуже холодною. Так само, в цей день можна було визначити прихід зими по деревам: якщо на березах і горобині вже є жовті листи, то зима буде дуже скоро.
Джерело: https://zhitomir-online.com/ukraine/62307-osinnye-rivnodennya-2017-tradyciyi-i-prykmety.html
19 ВЕРЕСНЯ
ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СМАЙЛА
19 вересня 1982 в 11:44 ранку Скотт Фалман, професор психології університету Карнегі Меллон у Піттсбурзі, відправив колегам електронне повідомлення. У цьому повідомленні він запропонував інтернет-користувачам під час спілкування в мережі використовувати послідовність символів - ":-)" - як маркер для жартівливих повідомлень. Свій вибір вчений пояснив тим, що цей значок схожий на усміхнене обличчя.
МАТЕМАТИКА - ЦЕ МОВА, НА ЯКІЙ НАПИСАНА КНИГА ПРИРОДИ.
ГАЛІЛЕО ГАЛІЛЕЙ
Великий
математик середньовічної Європи Леонардо Пізанський, відомий пізніше,
як Фібоначчі, першим помітив цікаву послідовність, в якій цифри
підпорядковуються деякому математичному закону.
Наприклад, сума
двох сусідніх чисел в цій послідовності дає значення, наступного за ними
числа (1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, 144, 233, 377, 610, 987,
... ). Переформулювавши це властивість інакше, виходить, що кожне число, починаючи з третього дорівнює сумі двох попередніх.
Відношення кожного числа до наступного в результаті прямує до 0,618 при збільшенні порядкового номера. Відношення кожного числа до попереднього прямує до 1, 618. Ці співвідношення називаються коефіцієнтами Фібоначчі. Числа Фібоначчі знайшли своє застосування в багатьох областях математики. Одним з важливих властивостей послідовності є той факт, що границя відношення n до n + 1 дорівнює «золотому перетину». Це пропорційний поділ відрізка на нерівні частини, при якому весь відрізок так відноситься до більшої частини, як більша частина відноситься до меншої. Або, іншими словами, менший відрізок так відноситься до більшого, як більший до всього.
Відношення кожного числа до наступного в результаті прямує до 0,618 при збільшенні порядкового номера. Відношення кожного числа до попереднього прямує до 1, 618. Ці співвідношення називаються коефіцієнтами Фібоначчі. Числа Фібоначчі знайшли своє застосування в багатьох областях математики. Одним з важливих властивостей послідовності є той факт, що границя відношення n до n + 1 дорівнює «золотому перетину». Це пропорційний поділ відрізка на нерівні частини, при якому весь відрізок так відноситься до більшої частини, як більша частина відноситься до меншої. Або, іншими словами, менший відрізок так відноситься до більшого, як більший до всього.
Ряд
Фібоначчі міг би залишитися математичним казусом, якби не одна
обставина - величезна кількість дослідників з різних областей науки
приходили до цього ряду, як арифметичного закону формування природи,
якщо можна так висловитися.
Цікаво, що люди, часто не усвідомлюючи цього, застосовують правило золотого перетину. Так роблять інженери, дизайнери, фотографи і багато інших.
Таким чином, може скластися враження, що дана числова послідовність є «закладеною» в закони природи. Тут, ті, хто маніпулює свідомістю (особливо для особистої вигоди), займаються виключно підміною понять, міняючи місцями причину із наслідком, кажучи, що «хтось так запрограмував природу». І саме люди науки здатні по-справжньому оцінити всю красу цього явища.
Тобто спочатку природа, все, що нас оточує і ми, як частина цього світу, сформувалися, виходячи з прагнення зберегти функціональність при найменших витратах енергії, а потім ми змогли це описати, придуманою нами ж мовою.
Це прагнення в природі проявляється у всьому. Один із прикладів - розташування листя рослин (саме при дотриманні золотий послідовності досягається максимальний приплив сонячної енергії), насіння соняшнику (принцип економії біологічної матерії і енергії).
Листя на гілці рослини завжди розташовуються в строгому порядку, на відстою один від одного на певний кут по або проти годинникової стрілки.
Величина кута різна у різних рослин, але її завжди можна описати дробом, де в чисельнику і знаменнику - числа з ряду Фібоначчі.
Наприклад, у бука цей кут дорівнює 1/3, або 120 °, у дуба і абрикоса - 2/5, у груші і тополі - 3/8, у верби і мигдалю - 5/13 і т.д. Таке розташування дозволяє листю найбільш ефективно отримувати вологу і сонячне світло.
Леонардо да Вінчі вивів правило, згідно з яким квадрат діаметра стовбура дерева дорівнює сумі квадратів діаметрів гілок, узятих на загальній фіксованій висоті.
Пізніші дослідження підтвердили цей факт з однією лише відмінністю - ступінь у формулі необов'язково дорівнює 2, а лежить в межах від 1,8 до 2,3.
Традиційно вважалося, що ця закономірність пояснюється тим, що у дерева з такою структурою оптимальний механізм постачання гілок поживними речовинами. Однак в 2010 році американський фізик Крістоф Еллою знайшов більш просте механічне пояснення феномену: якщо розглядати дерево як фрактал, то закон Леонардо мінімізує ймовірність зламу гілок під впливом вітру.
Майже всі суцвіття і щільноупаковані структури, такі як ананаси, кактуси, кедрові і соснові шишки слідують з допустимою похибкою послідовності Фібоначчі.

(Розбиття на квадрати, в яких кожна довжина сторін підпорядковується послідовності чисел Фібоначчі)
Архімед, використовуючи це співвідношення, побудував спіраль, яка відома, як Архімедова спіраль.

(Спіраль Архімеда: утворена круглими дугами, що проведені через протилежні кути квадратів Фібоначчі; в цьому прикладі сторони квадратів були такими: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, і 34.)
Відповідно до неї утворюються, наприклад, вихори і навіть галактики. Навіть деякі бактерії розмножуються в прогресії, відповідної числах Фібоначчі. Хвилі океану, папороті, роги тварин навіть спіраль ДНК в тій чи іншій мірі підкоряються цьому закону.
Тіло комахи бабки сформовано за законами золотої пропорції.
При критичному аналізі стає зрозуміло, що це логічно, і не може бути інакше, адже хаос не дозволяє розвинутися закономірності, а саме завдяки системі закономірностей існує відоме нам життя.
Цікаво, що люди, часто не усвідомлюючи цього, застосовують правило золотого перетину. Так роблять інженери, дизайнери, фотографи і багато інших.
Таким чином, може скластися враження, що дана числова послідовність є «закладеною» в закони природи. Тут, ті, хто маніпулює свідомістю (особливо для особистої вигоди), займаються виключно підміною понять, міняючи місцями причину із наслідком, кажучи, що «хтось так запрограмував природу». І саме люди науки здатні по-справжньому оцінити всю красу цього явища.
Тобто спочатку природа, все, що нас оточує і ми, як частина цього світу, сформувалися, виходячи з прагнення зберегти функціональність при найменших витратах енергії, а потім ми змогли це описати, придуманою нами ж мовою.
Це прагнення в природі проявляється у всьому. Один із прикладів - розташування листя рослин (саме при дотриманні золотий послідовності досягається максимальний приплив сонячної енергії), насіння соняшнику (принцип економії біологічної матерії і енергії).
Листя на гілці рослини завжди розташовуються в строгому порядку, на відстою один від одного на певний кут по або проти годинникової стрілки.
Величина кута різна у різних рослин, але її завжди можна описати дробом, де в чисельнику і знаменнику - числа з ряду Фібоначчі.
Наприклад, у бука цей кут дорівнює 1/3, або 120 °, у дуба і абрикоса - 2/5, у груші і тополі - 3/8, у верби і мигдалю - 5/13 і т.д. Таке розташування дозволяє листю найбільш ефективно отримувати вологу і сонячне світло.
Леонардо да Вінчі вивів правило, згідно з яким квадрат діаметра стовбура дерева дорівнює сумі квадратів діаметрів гілок, узятих на загальній фіксованій висоті.
Пізніші дослідження підтвердили цей факт з однією лише відмінністю - ступінь у формулі необов'язково дорівнює 2, а лежить в межах від 1,8 до 2,3.
Традиційно вважалося, що ця закономірність пояснюється тим, що у дерева з такою структурою оптимальний механізм постачання гілок поживними речовинами. Однак в 2010 році американський фізик Крістоф Еллою знайшов більш просте механічне пояснення феномену: якщо розглядати дерево як фрактал, то закон Леонардо мінімізує ймовірність зламу гілок під впливом вітру.
Майже всі суцвіття і щільноупаковані структури, такі як ананаси, кактуси, кедрові і соснові шишки слідують з допустимою похибкою послідовності Фібоначчі.

(Розбиття на квадрати, в яких кожна довжина сторін підпорядковується послідовності чисел Фібоначчі)
Архімед, використовуючи це співвідношення, побудував спіраль, яка відома, як Архімедова спіраль.

(Спіраль Архімеда: утворена круглими дугами, що проведені через протилежні кути квадратів Фібоначчі; в цьому прикладі сторони квадратів були такими: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, і 34.)
Відповідно до неї утворюються, наприклад, вихори і навіть галактики. Навіть деякі бактерії розмножуються в прогресії, відповідної числах Фібоначчі. Хвилі океану, папороті, роги тварин навіть спіраль ДНК в тій чи іншій мірі підкоряються цьому закону.
Тіло комахи бабки сформовано за законами золотої пропорції.
При критичному аналізі стає зрозуміло, що це логічно, і не може бути інакше, адже хаос не дозволяє розвинутися закономірності, а саме завдяки системі закономірностей існує відоме нам життя.
Ми живемо в дивовижний час, коли можна пізнавати навколишню дійсність, не вдаючись до самообману. Саме в такій ситуації, як ніколи, можна усвідомити себе частиною навколишньої природи, зрозумівши неможливість існування у відриві від неї, прийнявши турботу про неї, а значить і про себе, як догму.
Підписатися на:
Дописи (Atom)